У ніч на 14 серпня 2026 року в Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви в Києві відбулася церемонія прощання з полковником Євгеном Коновальцем — засновником УВО та ОУН, командиром Корпусу Січових стрільців. Захід одразу після доправлення праху в Україну провів Третій армійський корпус, бійці та командир якого, бригадний генерал Андрій Білецький, взяли участь у вшануванні. Подія має загальнодержавне значення, оскільки повернення останків одного з ключових діячів українського визвольного руху першої половини XX століття торкнулося формування національної політики пам’яті та ухваленого в липні рішення уряду про перепоховання в Україні.
Як символи пошани обрали спадщину доби Коновальця
До собору домовину з прахом Коновальця доставили на оригінальному бронеавтомобілі Austin часів Української революції, відреставрованому військовослужбовцями ремонтно-відновлювального батальйону корпусу. До броньовика прикріпили артилерійський лафет — елемент, який в українській і європейській традиціях є проявом найвищої пошани до військового. Доповненням стала приєднана тридюймова гармата — оригінальний зразок 1917 року, що перебував на озброєнні армії УНР, зокрема в дивізії Січових стрільців під командуванням полковника Коновальця. Біля храму прах зустрів коридор зі смолоскипів, воїнів Третього армійського корпусу та Військової школи імені Євгена Коновальця, а в небо спрямували промені світла.
Передісторія повернення праху
11 серпня у Роттердамі на кладовищі Кросвейк провели ексгумацію останків Коновальця, де він був похований після вбивства у 1938 році агентом радянських спецслужб Павлом Судоплатовим. 13 серпня 2026 року прах доправили в Україну.
Залишити відповідь