Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 20 липня 2026 року опублікував колонку для Militarnyi, у якій перепросив у ексміністра оборони Михайла Федорова та заявив, що дізнався про конфлікт між ними як про несподіванку. Сирський окреслив наслідки публічного протистояння для війська та держави.
Підтверджені наслідки заяви
Головнокомандувач закликав не зводити війну до протистояння двох персон і назвав такі настрої «найбільшою послугою, яку ми можемо зробити ворогу». Він наголосив, що мільйонна армія керується через штаби, накази та відповідальність командирів на місцях, а не у месенджерах, і підтвердив делегування командирам корпусів повноважень, зокрема щодо переведень військовослужбовців у межах корпусів.
Розподіл відповідальності між ЗСУ та Міноборони
Сирський заявив, що стратегія війни, планування операцій і ситуація на фронті залишаються його відповідальністю перед Верховним Головнокомандувачем. Міністерство оборони, за його словами, відповідає за забезпечення війська, закупівлі, вироблення політик і цивільний контроль над ЗСУ, а міністр не має особисто перебувати на нулі й не повинен бути стратегом війни.
Передумови та позиція Президента
Зеленський визнав, що Федоров і Сирський не могли знайти спільної мови, а проблеми на полі бою, у бригадах і з мобілізацією залишались не вирішеними. 18 липня Президент повідомив, що провів розмови з обома посадовцями та пообіцяв, що «рішення щодо армії будуть напрацьовані». Починаючи з 16 липня у Києві та інших містах тривають акції з вимогою повернути Федорова на посаду міністра оборони та звільнити Сирського.
Залишити відповідь